ua

ІСТОРІЯ УІЕСР

structure

Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР) є базовою науково-дослідною установою з проведення комплексу польових і лабораторних досліджень з науково-технічної експертизи сортів рослин в Україні, а також уповноваженою установою щодо проведення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю.

Координацію діяльності Українського інституту експертизи сортів рослин здійснювали:

2002 - 2011 рр. –  Державна служба з охорони прав на сорти рослин;
2011 - 2016 рр. – Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України;
2016 р. і по нині  – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Формування і розвиток діяльності УІЕСР у сфері охорони прав на сорти рослин здійснювалось під керівництвом директорів:

2002 – 2007 рр. – Гончар Олександр Миколайович

2007 – 2008 рр. – Гончарук Володимир Якович

2008 – 2010 рр. –  Гаценко Сергій Вікторвич

2010 – 2011 рр. – Сорока Василь Іванович

2011 – 2014 рр. – Василюк Петро Миколайович  

2014 – 2015 рр. – Білявська Людмила Григорівна

З 2015 року УІЕСР очолює Мельник Сергій Іванович. доктор економічних наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України.

Мельник Сергій Іванович входить до складу Науково-експертної Ради Міністерства аграрної політики та продовольства України, очолює Вчену раду Інституту та входить до складу Вченої ради Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, є Радником Президента Національної академії  аграрних наук України (за згодою).

Сьогодні в структурі Українського інституту експертизи сортів рослин діють 24 обласні державні центри експертизи сортів рослин (філії), працює 1072 штатних працівників, в т.ч. науковців - 91, з них 2 доктори, 22 – кандидати наук.

Розвиток сортовипробування в Україні безпосередньо пов’язаний із створенням організаційних структур, діяльність яких можна поділити на періоди.

Період організації та розвитку Українського інституту експертизи сортів рослин 

(2002 р. - теперішній час)

2002 р. Створено УІЕСР шляхом реорганізації Державного центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин Державної комісії з випробування та охорони сортів рослин Мінагрополітики (Постанова Кабінету Міністрів України  від 01.06.2002 №714 «Про утворення Державної служби з охорони сортів рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин»). У складі Міністерства аграрної політики і продовольства на базі Державної комісії з випробовування та охорони сортів рослин створено Державну службу з охорони прав на сорти рослин як урядового органу, якому підпорядковувалися УІЕСР та сортовипробувальні дослідні станції.

2003 р. УІЕСР започатковано видання офіційного Бюлетеня «Охорона прав на сорти рослин».  

2003 р. Верховною Радою України прийнято Закон України № 411-IV від 26.12.2003 «Про насіння і садивний матеріал», яким визначалися основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, а також порядок здійснення державного контролю за ними.

2005 р. Співпраця між Україною та Бюро сортів рослин спільноти (CPVO) розпочалася з офіційного візиту представників Служби, які відвідали Міністерство сільського господарства та Український інститут експертизи сортів рослин. З результаті візиту 25 квітня 2005 року в Києві підписано Меморандум про взаєморозуміння між CPVO та Державною службою з охорони прав на сорти рослин, що включає обмін інформацією та досвідом, навчання, співпрацю на технічному рівні (підготовка технічного персоналу, участь українських представників як спостерігачів в експертних засіданнях CPVO).

2005 р. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2004 № 816-р «Про заходи щодо виконання зобов’язань України за Міжнародною конвенцією по охороні нових сортів рослин» засновано науково-практичний журнал «Plant Varieties Studying and Protection» (Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин) Періодичність видання складає чотири рази в рік. Електронну версію журналу розміщено на сайті  http://journal.sops.gov.ua/.

2006 р. Приєднання Україна до Акта 1991 року Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.08.2006 № 60-V «Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин». УІЕСР – експертний заклад у сфері охорони прав на сорти рослин, має виключну компетенцію, спрямовану на виконання зобов’язань України за Конвенцією. Комплекс польових і лабораторних досліджень, за результатами яких готується експертний висновок за заявкою на сорт рослин з пропозиціями щодо державної реєстрації сорту та/або прав на нього, здійснюється відповідно до вимог чинних методик, які адаптовано до міжнародних вимог UPOV.

2011 р. Започатковано міжнародне співробітництво з ДУ «Державна інспекція з випробування та охорони сортів рослин» Республіка Білорусь. Підписано Програму співробітництва у сфері експертизи сортів рослин на  2011-2015 рр,, 2014–2016 рр., 2017-2021 рр.,  що дало можливість  обмінюватися досвідом проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність і стабільність, ділянкового (ґрунтового) і лабораторного сортового контролю, в області лабораторних досліджень по визначенню показників якості нових сортів рослин і т.і.

2011 р. Започатковано міжнародне співробітництво УІЕСР з Центром випробування сортів рослин Республіки Польща (COBORU), підписано План дій у сфері експертизи та охорони прав на сорти рослин між установами на 2011-2015 рр.

2013 р. Організація проведення 42-а сесії Технічної робочої групи з польових культур UPOV в Україні (м. Київ), у якій взяли участь 58 іноземних учасників з 30 країн світу (країн-членів UPOV). Під час візиту учасники здійснили візит до Маньківської ДСДС та Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України.

2015 р. Підписано План дій у сфері експертизи та охорони прав на сорти рослин Українського інституту експертизи сортів рослин та Центру випробування сортів рослин Республіки Польща на 2016-2020 рр.

2015 р. З метою забезпечення інформаційних потреб науковців УІЕСР започатковано науково-технічний бібліотечний фонд, де зібрано: монографії, збірники наукових праць, довідники, визначники, словники, періодичні видання, автореферати дисертацій. На сьогодні фонд містить 2494 книжкові одиниці, які включено до інформаційно-метричної системи «ІРБІС-64».

2015 р. Започатковано електронний каталог науково-технічного бібліотечного фонду, розміщений в мережі Internet http://sops.irbis24.org/sops/. Електронний каталог дає можливість здійснювати щвидкий і якісний пошук літератури за різними параметрами. Бібліотечний фонд опрацьовується автоматизованою бібліотечно-інформаційною системою «ІРБІС-64». Фонд щорічно поповнюється фаховими періодичними виданнями України, отриманими за передплатою (близько 30  назв)  та за книгообміном  з суміжними науковими установами країни та зарубіжжя.

2017 р. УІЕСР включено до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції як суб’єкта видавничої справи (Свідоцтво Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25.09.2017р.).

Український інститут експертизи сортів рослин має свідоцтва на знак для товарів і послуг

      

       

     







 Трудовий колектив УІЕСР відзначено нагородами:

- Почесною грамотою Президії Національної академії аграрних наук України (прот. №7 від 27 червня 2012 року) за багаторічну плідну наукову діяльність в галузі експертизи сортів рослин, розробку методик сортовипробування, сприяння впровадженню нових вітчизняних сортів рослин у виробництво та з нагоди 10-річчя від дня заснування установи;

- Почесною грамотою Міністерства аграрної політики та продовольства України (від вересня 2012 року) за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу України та активну участь в організації і проведенні XXIV Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2012».        

                   


Інститут брав участь у загальнодержавних заходах – Міжнародних агропромислових виставках «Агро». За участь у виставці Український інститут експертизи сортів рослин щорічно нагороджувався Дипломами та Золотою медаллю в номінаціях: «За формування національних сортових ресурсів України» (2011), «Формування національних сортових ресурсів для забезпечення  продовольчої безпеки України» (2012), «За вагомий внесок у формуванні національних сортових рослинних ресурсів як  основи продовольчої безпеки держави» (2013-2016).   

                            


Період організації сортовипробувальної мережі (1923-1992 рр.) 

та державної системи охорони прав на сорти рослин в Україні (1992-2002 рр.)

1923 р. Вважається початком системи вітчизняного сортовипробування, коли Всеукраїнським товариством насінництва було створено спеціальну сортомережу, до завдань якої входило тільки сортовипробування кукурудзи, ярої та озимої пшениці та картоплі. Пізніше (1927-1930 рр.) програма сортовипробування була значно розширена – залучено всі головні польові та городні культури. Тоді було вперше розроблено спільну методику проведення  дослідження сортів, виділено основні ознаки, за якими проводилося випробування, обрано сортимент досліджуваних сортів відповідно до місцевих грунто-кліматичних умов різних районів. 

Вирішальну роль у заснуванні Української сортомережі відіграло Всеукраїнське товариство насінництва, яке проводило свою роботу у величезному масштабі й тісному зв’язку з його дослідними станціями. Сортовипробування на той час проводили 16 дослідних дільниць. Автономна мережа сортовипробувань Українського Наркомзему і Всеукраїнського товариства насінництва станом на 1928 р. поряд з основною Держсортомережею нараховувала 26 пунктів. 

1932 р. Українську сортомережу Наркомзему було об’єднано з відділом сортовипробування Всесоюзного інституту рослинництва (Москва) та створено Всесоюзну державну сортовипробувальну мережу (Держсортмережу), а згодом у Державну комісію із сортовипробування зернових культур при Наркомземі (1937 р.).

1937 р. Постановою Раднаркома СРСР від 29.07.1937 «Про заходи щодо покращення насіння зернових культур» було виділено засади здійснення випробування сортів зернових культур, серед яких створення мережі державних сортовипробувальних дільниць.

1937-1938 рр. В УРСР було організовано 193 дільниці: у Вінницькій області – 25, Дніпропетровській – 30, Донецькій – 25, Київській – 26, Одеській – 30, Харківській – 35, Чернігівській – 16).   Мережа сортодільниць формувалася за районним принципом (кожен район чи група районів, з подібними ґрунтово-кліматичними умовами 

У випробування включалися практично всі вирощувані рослини. Завдяки організації контрольно-насіннєвої лабораторії сорти досліджували не лише на врожайність, стійкість проти шкідників, кліматичних умов, а й визначали мукомельні, хлібопекарські якості зерна, вміст білка, клейковини, діастатичну активність муки тощо. Отримані результати спільно з результатами обстеження ґрунтів дали змогу розробити сортове районування, ухвалене у 1940 р.

1939 р. Створено сортоділянки розширеного набору і сортоділянки основної мережі з метою підвищення якості роботи, забезпечення всебічного вивчення господарсько-оціночних ознак сорту та розвантаження основної мережі сортодільниць.

В Україні ще до Великої Вітчизняної війни було створено 150 сортодільниць для випробування зернових, олійних культур та трав які проводилось на сортодільницях при 2-х, 3-х та 6-ти кратній повторності.

1950 р. На початку 50-х років минулого століття Державній сортомережі завдяки організації  сортовипробувальних пунктів у колгоспах, радгоспах вдалося деякою мірою відновити роботу до довоєнного рівня. Кількість сортодільниць на території УРСР збільшилась до 225.

1970 р. Станом на 1970 р. основними функціями державного сортовипробування було і залишається до нині – об’єктивна та точна порівняльна оцінка сортів та гібридів сільськогосподарських культур, з’ясування найврожайніших і цінних за якістю сортів для районування та їхнього впровадження у сільськогосподарське виробництво. Загальні положення методики сортовипробування єдині для всіх сортодільниць незалежно від їхньої спеціалізації, виробничої бази і географічного розташування, інспектури і сортодільниці розробляли деталі проведення досліду відповідно до місцевих умов.

1985 р. Станом на 1 листопада 1985 р. мережа сортовипробувальних станцій  і дільниць УРСР включала вже 258 одиниць, з яких на базі колгоспів 154, радгоспів й інших підприємств - 86, на самостіному балансі – 17, сортовипробувальних станцій – 1. 

1989 р. Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 27.12.1989 р. №292 «Про організаційну структуру державного випробування і районуванні сортів сільськогосподарських культур» Інспектуру Державної комісії із сортовипробування сільськогосподарських культур в УРСР реорганізовано в Державну комісію із сортовипробування сільськогосподарських культур при Держагропромі УРСР (далі – Комісія), до складу якої включили мережу установ: 25 обласних інспектур, 8 обласних державних сортовипробувальних станцій, 17 державних сортодільниць та Українську центральну лабораторію з оцінки якості випробувальних сортів у м. Києві. Основними завданнями Комісії було визначено  здійснення державного випробування всіх нових сортів, гібридів і ліній як вітчизняної, так і іноземної селекції.

1992 р. Державну комісію по сортовипробуванню сільськогосподарських культур при Держагропромі УРСР перейменовано в Державну комісію України по випробуванню та охороні сортів рослин Мінсільгосппроду України (Держкомісія), яка здійснювала державне управління в галузі випробування сортів рослин. Метою її створення було забезпечення державного управління формуванням сортових ресурсів України та охорони прав селекціонерів на сорти рослин. Держкомісія нараховувала 25 обласних інспектур, 66 державних сортовипробувальних станцій, 122 сортодільниці, 8 лабораторій і 4 підприємства.

1993 р. Постановою Кабінету Міністрів України 3116-ХІІ від 21.04.1993 1993 р. прийнято Закон України «Про охорону прав на сорти рослин», яким передбачено регулювання майнових і особистих немайнових відносин, що виникають у зв’язку з набуттям, здійсненням та захистом прав інтелектуальної власності на сорти рослин. Відповідно до цього закону Постановою Кабінету Міністрів України 22.11.1993 № 935 «Про Реєстр сортів рослин України» затверджено Положення про Реєстр сортів рослин України, а також прийнято низку директив, які закріпили ведення Реєстру сортів.

Введення Державного реєстру сортів рослин України дало змогу створити в країні власний ринок сортів і гібридів, прискорити впровадження їх у виробництво, ліквідувати штучні обмеження користування ними та надати товаровиробникам більшої свободи вибору кращих з них на основі максимального використання насінницького потенціалу.

1995 р. Україна стала членом Міжнародного Союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV). Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.06.1995 № 209/95-ВР «Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин».

1997 р. Започатковано співробітництво між Україною та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) шляхом підписання Кабінетом Міністрів України та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року (Закон України від 07.07.99 № 850-XIV). На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена: приєдналася до Насіннєвих схем ОЕСР по сортовій сертифікації насіння зернових, кукурудзи та сорго. ОЕСР проводить регулярні експертні огляди (Peer Review) у країнах-членах. Проведення кожного подібного огляду в Україні сприяє поглибленню співробітництва з ОЕСР, має велике практичне значення, оскільки містять конкретні рекомендації щодо покращення державної політики у певній сфері.

2000 р. Сортомережа Державної комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин Мінсільгосппроду України нараховувала 92 державні сортовипробувальні станції та 47 сортовипробувальних дільниць.

Нові підходи до поняття про сорт, світовий досвід його охорони спонукали Уряд зробити відповідні кроки в нормативно-правовому, науковому, методичному, міжнародному аспектах системи експертизи сортів і охорони прав на них.

2001 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України було затверджено низку першочергових заходів щодо розв’язання найважливіших завдань з насінництва, селекції сільськогосподарських культур та тварин. Серед них пунктом 8 передбачено: «Утворити Український інститут експертизи сортів рослин на базі Державного центру сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин і Державної комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин Мінагрополітики.




121