Font Size

SCREEN

Profile

Layout

Menu Style

Cpanel

Історія існування

На початку XX сторіччя спостерігаються певні зміни підходу до вирощування сільськогосподарських культур в сільському господарстві. Якщо раніше основну увагу землероби приділяли умовам для успішного росту і розвитку рослин, то на цей час вони стали намагатися змінити саму рослину. Височайший Указ від 9 червня 1912 року "Про насадження сільськогосподарських дослідних установ" завершив багаторічну організаційну будову селекції рослин. У відповідності до Указу, що законодавче закріпив становлення селекції як окремої ланки рослинництва, в державі була розгорнута мережа державних селекційних установ.

Але, ще до того, щоб відібрати кращі сорти, в першій половині ХІХ століття в Росії проводились перші спроби організації порівняльного випробування сортів. Для цього були створені дослідні поля: в 1821 році – на Омському хуторі, в 1829 році – Харківське та Полтавське дослідні поля, ботанічні сади.

У 1923 році Наркомземом України в Харкові засновано Всеукраїнську спілку з насінництва, в складі якої була створена і Українська сортовипробувальна мережа (Укрсортмережа). Завданням Укрсортмережи було випробування тільки озимої і ярої пшениці, кукурудзи та картоплі. Пізніше програма сортовипробування була значно розширена, до неї було включено основні польові культури.

Постановами Раднаркома СРСР від 9 квітня 1937 р. № 585 "Об організації сортової справи по зерну", від 29 червня 1937 р. № 1018 і від 17 липня 1937 р. № 1132 "О мерах по поліпшенню насіння зернових культур" держсортмережа була реорганізована в єдину загальносоюзну систему, яка включала в себе Державну комісію по сортовипробуванню зернових культур, її інспекторів в республіках, краях і областях, а також мережу держсортодільниць. На протязі 1937-1938 рр. було організовано 1055 держсортодільниць і лабораторія по визначенню якості зерна. Випробуванню підлягали сорти 22 культур: зернових, зернобобових, соняшника, конюшини і люцерни.

Паралельно с нею в різний час були створені державні комісії по сортовипробуванню картоплі, технічних, овочевих, баштанних, плодових, ягідних культур і винограду.

У відповідності до постанови Ради Міністрів СРСР від 27 березня 1953 р. № 920 Державну комісію по сортовипробуванню зернових, олійних культур і трав перетворили в Державну комісію по сортовипробуванню сільськогосподарських культур при Міністерстві сільського господарства і заготовок СРСР. Їй були передані функції і держсортмережі по сортовипробуванню кормових, овочевих, баштанних культур і картоплі, а наказом Мінсільгоспа СРСР від 30 грудня 1953 р. № 1078 - і скасованої Держсорткомісії по сортовипробуванню бавовнику.

В 1953 р. Держсорткомісія по сортовипробуванню сільськогосподарських культур при Міністерстві сільського господарства і заготовок СРСР мала 1668 дежсортодільниць, з яких 1261 – по зернових, олійних культурах і травах, 256 - по технічних культурах і 151 - по овочевих, баштанних культурах, картоплі і кормових коренеплодах.

Положенням про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21 серпня 1973 р. № 584, нові сорти рослин були прирівняні по правової охороні до винаходів. У відповідності до цієї постанови Міністерство сільського господарства СРСР наказом від 13 серпня 1980 р. № 225 затвердило "Положення о правової охороні нових сортів рослин в СРСР". Автори сортів отримали право на грошову винагороду на протязі 5 років з початку використання сорту.

Постановою Ради Міністрів СРСР "Про державне випробування і районування сортів сільськогосподарських культур" від 11 травня 1981 р. № 448 було затверджено "Положення про державне випробування і районування сортів сільськогосподарських культур", згідно якому всі нові сорти, гібриди рослин вітчизняної і іноземної селекції до їх використання в сільськогосподарському виробництві повинні пройти обов'язкове державне випробування. Сорти, що схвалені в результаті цих випробувань і районовані, використовують для вирощування в визначених грунтово-кліматичних зонах держави.

В Україні ще до Великої Вітчизняної війни було створено 150 сортодільниць для випробування зернових, олійних культур та трав. Випробування проводилось на сортодільницях при 2-х, 3-х та 6-ти кратній повторності.

Зведені дані державного сортовипробування широкої мережі сортодільниць, які були розташовані в різних грунтово-кліматичних зонах, дозволили розробити перше сортове районування вже в 1938 році, а потім кожного року до нього вносилися поновлення та зміни.

Керівництво роботою по сортовипробуванню в областях України проводилось обласними Інспектурами, а в республіці – Інспектурою Держкомісії по сортовипробуванню зернових, олійних культур та трав по Українській РСР.

Після Великої Вітчизняної війни мережа державного сортовипробування була відновлена спеціальним рішенням Ради народних депутатів "Про відновлення мережі державного випробування зернових, олійних культур та трав на Україні" згідно з яким вже в 1944 році було заплановано відновити діяльність 97 сортодільниць. Районування нових і зняття старих, маловрожайних сортів, внесення доповнення і змін знову було проведено вже в 1951 році на основі широких даних виробничого випробування на сортодільницях.

Згідно з наказом Міністерства сільського господарства СРСР № 159 від 22.06.1953 р. в Інспектуру, яка працювала з 1945 року в місті Києві, вливається Інспектура Держкомісії по сортовипробуванню технічних культур, після цього Інспектуру перейменовують в Інспектуру Держкомісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур по УРСР.

Потім, згідно з наказом Міністерства сільського господарства СРСР № 51 від 15.02.1956 р. в Інспектуру вливається Інспектура Держкомісії по сортовипробуванню овочевих культур та картоплі, а з січня 1966 року – і Інспектура Держкомісії по сортовипробуванню і апробації плодово-ягідних культур і винограду.

Так формувалась українська мережа державного випробування, яка включала 296 сортодільниць і 25 обласних інспектур.

Згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.11.1989 р. № 286 Інспектуру реорганізовано в Державну комісію України по випробуванню та охороні сортів рослин.

Відповідно до Статуту, затвердженого Міністерством 28.09.93 Держкомісія стала Установою, що здійснює державне управління в галузі випробування сортів рослин.

Метою створення Держкомісії було забезпечення державного управління формуванням сортових ресурсів України та охорони прав селекціонерів на сорти рослин.

Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством, що вступила в дію 1 березня 1998 року наша держава зобов'язалась зробити все можливе для приєднання до Женевського акту 1991 року Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин. У зв'язку з цим Держкомісією розроблена і Верховною Радою України прийнята нова редакція Закону України "Про охорону прав на сорти рослин". Відповідно до цієї редакції основним завданням Держкомісії є проведення державної політики щодо використання сортів рослин та охорони прав на них.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 року № 714 "Про утворення Державної служби з охорони прав на сорти рослин та Українського інституту експертизи сортів рослин" Держкомісія була реорганізована в Державну службу з охорони прав на сорти рослин, а Державний центр сертифікації, ідентифікації та якості сортів рослин Державної комісії по випробуванню та охороні сортів рослин реорганізований в Український інститут експертизи сортів рослин.

Реквізити

Рахунки та реквізити для зарахування коштів від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на сорти рослин

Детально

Контакти

м. Київ,

вул. Генерала Родимцева, 15

тел.: (044) 258 - 34 - 56

факс: (044) 257 - 99 - 63

e-mail: sops@sops.gov.ua

Flag Counter